- найвищий
- -а, -е.Найвищ. ст. до високий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
найвищий
Смотреть что такое "найвищий" в других словарях:
найвищий — прикметник … Орфографічний словник української мови
патріарх — Найвищий сан, звання єпископа голови помісної Церкви … Словник церковно-обрядової термінології
везір — найвищий турецький урядовець, міністр [XI] … Толковый украинский словарь
візір — найвищий турецький урядовець, міністр [XI] … Толковый украинский словарь
мітрат — найвищий радник консисторії, вищий духовний чин, що має право носити на голові мітру під час церковної відправи [VII] … Толковый украинский словарь
екстаз — (найвищий ступінь захоплення), захват, збудження, піднесення … Словник синонімів української мови
схима — и, ж., церк. 1) Найвищий чернечий ступінь у православній церкві, що вимагає від посвяченого дотримання суворішого аскетизму, ніж від звичайного ченця. || Найвищий ступінь чернечого аскетизму в православній церкві. || Урочиста клятва православних… … Український тлумачний словник
повний — по/вен, вна, вне. 1) У якому немає вільного місця, заповнений до краю. || У якому є, міститься, вміщується порівняно багато кого , чого небудь. || У сполуч. з деякими ім. вживається на означення великої міри вияву дії, ознаки і т. ін. || Не… … Український тлумачний словник
архиєрей — 1. Перший, найвищий, ступінь духовної ієрархії, священства; єпископ; 2. Особа, що займає найвищий ступінь священства, яка через рукопокладення прийняла Божу благодать і право здійснювати всі без винятку богослужіння й таїнства; єпископ; ієрарх;… … Словник церковно-обрядової термінології
єпископ — 1. Перший, найвищий, ступінь духовної ієрархії, священства; архиєрей; 2. Особа, що займає найвищий ступінь священства, яка через рукопокладення прийняла Божу благодать і право здійснювати всі без винятку богослужіння й таїнства, у тому числі… … Словник церковно-обрядової термінології
